Насіння сої ABEE

Cоя (Glycine max seeds) ABEE – трансгенний сорт сої. Науково розроблений на основі нано-технологій в Канаді відомим канадським Холдингом SERTIS і американським хімічним Концерном DOW Chemikal в 2016 р. Показав прекрасні результати по посухостійкості у зв'язку з суворим кліматом Канади. Проходив гібрідовипробування в Росії, Індії, Киргизії, Казахстані, Аргентині, Єгипті, Танзанії, Ефіопії (середня тем. + 55°С).

Висота стебла 1,30-1,40 метр. Стебло пряме, потужне, високе, в діаметрі по штангенциркулю становить 20 мм. Корінь потужний, стрижневий, залягає в землю на глибину до 350 см. Листя трійчатоскладне. Віночок квітки фіолетовий або чорно-білий. Висота кріплення нижніх бобів сої 12 см. Кількість стручків в вузликах становить 8 стручків і розташовуються вони на відстані від нижнього 3 см до верхнього наступного вузлика. Плодом сої є біб з двома стулками, що розкриваються, і по швах зазвичай містить 6 насінин. Біб великий – досягає 8 см завдовжки, стійкий до розтріскування. Нараховується до 420 бобів на одній рослині. Перикарпій (стулки бобу) сої складаються з 3-х шарів: екзокарпія, мезокарпія і ендокарпія. Форма насіння сої овальна. Насіннєва оболонка щільна, блискуча, непроникна для води, утворює тверді насінини.

ABEE має такі переваги:

• Самозапильний сорт. Під час його вирощування не потрібно, щоб поле облітали бджоли.
• Продукт відрізняється тим, що має високий вміст олії – 51-53%.
• У насіння висока схожість – до 97%.
• У сорту висока стійкість до гербіциду суцільної дії Roundup.
• Відрізняється рівномірним дозріванням.
• Трансгенний сорт стійкий до хвороб, якими заражаються гібридні й звичайні сорти сої. Він практично не хворіє. Крім того, соя ABEE не страждає від впливу кислотного дощу.
• Культура може переносити різкі перепади температури повітря в діапазоні від -10 до +60 °С протягом усього періоду вегетації.

Рослину можна висівати, коли ґрунт в полі прогрівся до +5-8°С. Висівання звичайних для України сортів здійснюється після прогрівання ґрунту до 12-14°С.

Істотні відмінності трансгенної сої від звичайних гібридів і сортів в тому, що:

1) Стійка до "EPSP Synthase". Виділений ген з ґрунтової бактерії Agrobacterium sp. strain СP4, який був перенесений в геном сої за допомогою генної гармати, зробив її стійкою до гербіциду суцільної дії "RR Roundup Ready".

2) Прекрасно переносить ранні весняні приморозки -10°С. Характеризується хорошою посухостійкістю до +60°С. Витримує різкі перепади температур від +60°С до -10°С.

3) Характеризується рівномірним дозріванням, стійка до вилягання і осипання (рясні дощі, вітер, град), забирається соя на пряму і не вимагає десикації.

4) Даний сорт стійкий до всіх захворювань, що вражають звичайні сорти і гібриди сої, таких як фузаріоз, церкоспороз, несправжня борошниста роса, іржава плямистість, іржа, борошниста роса, аскохітоз, незграбна плямистість і т.д. Практично не вражається цими захворюваннями.

5) Стійка трансгенна соя до вірусних захворювань: зморшкувата мозаїка, жовта мозаїка, пустульний бактеріоз, бактеріальний опік, чорна плямистість.

6) Стійка до абіотичних стресів (кислотні дощі, різкі перепади температур та ін.) протягом усього періоду вегетації.

7) Даний сорт сої є самозапильним і не вимагає присутності бджіл. 

Сорт ABEE сіявся в Україні і показав прекрасні результати по врожайності.  

Маса 1000 насінин канадського трансгенного сорту сої ABEE становить 157 грам.

Схожість – 97%. 

Енергія проростання – 97%.

Вологість – 8%. 

Чистота – 99,99%.

Врожайність канадського трансгенного сорту сої ABEE становить 65-70 цент. з 1 гектара.

Вміст соєвої олії – 51-53%.

Посів. Посів трансгенної сої сорту ABEE починається навесні з 20 березня і тримває по 10 червня включно. Сою можна сіяти при температурі  + 5-8°С, так як вона не боїться весняних приморозків, сходи сої з'являються через 8-10 днів.

Норма висіву канадського трансгенного сорту сої ABEE на 1 га становить 600 тис. насінин. Сіється на глибину 4 см на легких ґрунтах і 2 см на важких ґрунтах, міжряддями 15 см x 30 см. Спосіб посіву – вузькорядний 7,5 см, що здійснюється пневматичними і зерновими сівалками СЗТ-3, СЗУ-3, СЗ-3, СЗА-3, СПГ-6, МФ, а також точними сівалками.

Урожай сої залежить від густоти насаджень. Для районів південного степу оптимальна густота насаджень становить 600 тис. насінин. Для районів лісостепу 650 тис. на 1 гектар. Для сої рекомендується зяблева оранка. Передпосівна обробка ґрунту повинна забезпечити дрібногрудковий ґрунт, що добре осів. Обробляється тільки добре підсохла земля. Поверхневе внесення добрив одночасно захищає ґрунт від замулення.

Гербіцид: обробляється гербіцидом системної дії "Раундап" ("RR Roundup Ready" – ізопропіламіном солі гліфосату 607 г\л) для знищення широкого спектру однорічних злакових, багаторічних бур'янів, дводольних бур'янів. Даний препарат має подвійний механізм дії: 

1.  вбиває вегетуючі поверхневі бур'яни, що виростають з насіння;
2. діюча речовина гербіциду, розчиняючи верхній захисний шар листя, проникає через кутикулу в стебло, а потім і безпосередньо в кореневу систему, що веде до припинення росту клітин і загибелі рослин через 20-30 днів.

Гербіцид вносять за допомогою наземних обприскувачів, після появи сходів сої в фазі від 2 до 5 справжніх листків сої (сім'ядолі сої не беруться до уваги). Можна проводити обробку раундапом щомісяця по 2 літри до липня включно. Норма витрати гербіциду "Раундап" – 2 літри на 1 гектар.

Добрива: внесення фосфорних і азотних добрив підвищує не тільки врожайність, але й олійність. Рекомендовані дози внесення добрив: суперфосфату під час посіву 100-105 кг на 1 га та нітроамофоски перед посівом або після сходу сої 120-130 кг на 1 гектар.

Інстектіціди: обробити перед посівом насіння сої протравлювачем "Табу Нео" (1 літр на 1 тонну насіння сої), або протравлювачем "Космос" (500 г/л), "Фіпроніл".

Вегетаційний період трансгенного канадського сорту сої ABEE від посіву до збирання складає 88 днів (ранній).

Збирання сої слід починати тді, коли листя опало, а стебла висохли, і при вологості 14-15%. Прибирання проводиться звичайними комбайнами Дон, Джондір, Кейс.

Соя є однією з найдавніших культурних рослин після пшениці. Першою країною, в якій її почали вирощувати, вважається Китай. Соя була виявлена ​​під час розкопок поховань часів династій Інь і Шан 3700 років тому. Відомий китайський вчений Ван вивчав походження сої, використовуючи стародавню китайську літературу та написи, знайдені при розкопках поховань китайської династії Шан, і зробив висновок, що першим регіоном обробітку сої є нижня частина "Жовтої річки" північного Китаю. Насіння сої також знайдено при розкопках стоянки первісного суспільства в селищі Дамудан Тун, повіту Нінгань, провінції Хайлунцзян (3000 років до нашої ери). Потім вона потрапила в Корею, а звідти в 500 р. до нашої ери у Японію. 

У Європу соя потрапила в 1740 р., коли її почали вживати в їжу французи. Перші дослідні посіви сої в Російській імперії були зроблені в 1877 р. на землях Таврійської і Херсонської губерній.

Сою часто називають диво-рослиною частково через порівняно високу врожайність та високий вміст рослинного білка, який практично аналогічний твариннному білку і в середньому становить 40% від маси насінини.

У 100 граммах міститься:

• вода – 8,5 г; 
• білок – 40 г; 
• жири – 20 г; 
• вуглеводи – 20,1 г; 
• клітковина – 3,2 г; 
• вітамін А – 0,15 г; 
• вітамін В1 – 1 г; 
• вітамін В2 – 0,2 мг,
• вітамін В3 – 2,2 г;
• вітамін В5 – 1,7 г; 
• вітамін В6 – 0,8 мг; 
• вітамін В9 – 200 мкг; 
• вітамін С – 6 мг; 
• вітамін Е – 17 мг; 
• біотин – 7 мкг; 
• холін – 270 мг.

У бобах сої містяться:

• Тріглеціріди ПНЖК – перешкоджають відкладенню холестерину в стінках кровоносних судин.
• Фосфоліпіди – зміцнюють капілярри зміцнюють печінку, виводять токсини.
• Токофероли – уповільнюють старіння клітин, підвищують захисні властивості організму.